Олександра і її світ

Мене ОБРАЗИЛИ орґанізатори Конкурсу для поетів «Книжка від Zебри-2015» !!!!!!!!
Моїм віршам не дали перше місце! І взагалі жодного!!!!!

Невдячні людці!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Хіба ж мої вірші не геніяльні?!?!?!???

Ось вони:

Романтика

 

Чекай! Тобі я сяду на коліна!

В життя твоє як голка увійду,

Бо я не є! Бо я не є поліно!

І я тобі це зараз доведу.

 

 

( Read more... )

О, як я мрію навчитися писати Такі Поезії!!!!!
Мій відомий Вірш про Степана Бандеру значно програє..... :-(((((


Надруковано у газеті "Літературна Україна" 06 жовтня 2011

( Текстова версія )

Весь
Інтернет
Починає шуміти:
Хочуть
Кати
Януковича вбити.
Лапу
Криваву
Підняли вбивцІ.
Холодно
Блима
Наган у руці
Рано
Зраділи,
Зрадники кляті!
Пильно
Слідкують
Лицарі в латах -
Вірні
Нащадки
ЧК-ГПУ
Щастя
Людське
Збереже СБУ!

(c) Олександра Шелковенко, народна поетеса

Рідний Медвєдєве, вислухай нас!

Наш рідний Медвєдєв сидить у Кремлі -
Великий, незламний, могутній!
Завжди на сторожі своєї землі,
За світле Російське майбутнє.

Вклоняємось тобі, великий мудрець,
За віддану газову поміч!
До тебе! До тебе, могутній отець,
Наш рідний спішить Янукович.

Паде на коліна, пускає сльозу,
Шепоче тобі неупинно:
"Тобі, о Великий, я службу несу
Від імені всій України!"

© Олександра Шелковенко, 22 квітня 2010 (проїздом через Київ)

Дума про Че Гевару

Молодик із розумними очима -
Його ж бо не зістарили роки...
А був він як Бандера наш родимий -
Зразок для українців на віки.

На мотоциклі, розігнавши пару,
Несеться героїчно уві мні.
Пою я команданте Че Гевару -
Героя болівійської землі.

Товариш Кастро праведний і любий
На подвиги покликав юнака.
Пішов Ернесто визволяти Кубу
Від підлого буржуя-хробака.

Попавши до в'язниці комендантом -
Як полом'я для Партії горів:
Безстрашно наказав він розстріляти
Дві тисячі народних ворогів!

Побачивши оту сталеву волю,
Фідель його до Конга відіслав:
"Борися, друже, за трудящих долю!"
"No pasaran!" Ернесто обіцяв.

Невдовзі повернувся показати
Робітникам до комунізму путь.
Тож каже він: "Не можу спочивати,
Коли буржуї кров робочу п'ють".

Та й бачить: у Болівії далекій
Капіталісти рябчики їдять.
То він до них, не дивлячись на спеку,
Щоби народ із пекла визволять.

Що було далі - краще промовчати:
Немов Бандера, Че Гевар згорів.
Та ворогам ми мусимо сказати:
Проллється ще на вас народний гнів

© Олександра Шелковенко

Вони зустрілись...

Вони зустрілись якось випадково
І, як вже це заведено в людей,
Пішли на пиво. Слово вже за слово,
Розговорились про старих друзей.

І ось тоді - як кажуть, "на удачу", -
Так, поміж ділом, випадок про всяк,
Один спитав: "А ти її не бачив?
Цікаво б знати, що там в неї, як?"

"Ти про кого? А, знов про Олександру?
Ну звісно, бачив... Навіть говорив...
У неї все гаразд, дає си раду...
Ні, не віддана" - інший відповів.

А той сказав: "Ти знаєш, кожен вечір
Її я бачу в пам'яті своїй.
Це, може, глупо, й зовсім не доречно.
Але... Навіщо я розстався з ній?"

"То є судьба" - сказав його товариш
І пляшку "Оболоні" спорожнив.
"Так у житті: ніколи вже не знаєш,
На гірше чи на краще ти зробив".

"Та скучу ж я!" - сказав той гаряченько,
Та друг його відразу ж зупинив:
"Забудь уже про тую Шелковенко!
Вона не є для тебе. Зрозумів?"

І плакав він, схилившися над пивом -
Той перший хлопець, що її кохав.
"Без неї я не можу буть щасливий" -
Самий собі він тихо повторяв.

...

Вона чекала, горда і незламна,
Крізь місяці, що склалися в ряди...
У всіх коханцях бачився... Коханий -
Той хлоп, що не наважився прийти.

 

2007

(c) Олександра Шелковенко

Дума про Степана Бандеру

Нехай ворогiв забирає холера
Я вам розповiм за Степана Бандеру.
З портрети очима нам вказує шлях
Козацького роду вогнений юнак.

Степан народився в побожнiй родинi.
З дитинства завзято служив Українi.
Всiм серцем юнак Батькiвщину любив.
Вiдважно чиновникiв польських губив.

Та жалю не знали пiлсудчики-кати
І швидко сховали Бандеру за ґрати.
Та доля ж карає всi вчиноньки злi:
Напали на ляхiв нiмча й москалi.

Вiдважно Бандера втiка iз в'язницi -
А тут вже й до Львова заходили нiмцi.
ОУН суперечки свої залишив -
Державу соборну вiн проголосив.

Та й Гiтлеру хутко вiдправив привiти,
Щоб лютого ката отим обдурити.
Та фюрер був хитрий i все зрозумiв.
В концтабiр Бандеру нацист заточив.

Та й звiдти шифровки писав вiн на волю:
"Борiться смiливо за Нацiї долю!"
У лiсi бiйцi тi шифровки читали:
Інструкцiї вельми в бою помагали.

Отак вiн з полону УПА керував.
Тим часом зi сходу москаль наступав.
Бандера ся мав закордоном сховати,
Щоб опором нашим вiдтiль керувати.

З театру Степан повертався вночi.
Аж тута на нього москаль наскочив:
Сташинський Богдан налетiв зпоза кута
І брижнув в Степана страшену отруту...
Та пам'ять народна не гине в вiках:
З посмертi Бандера нам вказує шлях.


Серце матерi

Проводжала мати сина
Боронити Україну:
"Ой, сину мiй, сину!
Борони Україну!

Ой, iдеш ти далеченько
Бити клятих вороженькiв.
Ой, сину мiй, сину!
Захисти Україну!

Та як будеш воювати,
Не забудь стареньку мати.
Ой, сину мiй, сину!
Пам'ятай Батькiвщину!"

Українцi

Українцi мають
Бути вiрнi краю
Рiднiй Батькiвщинi -
Славнiй Українi.

Ген-но у садочку
Поперед млиночку
Сiли вишивати
Рушнички дiвчата.

Рублять козаченьки
Клятих вороженькiв -
То козацька слава,
Воякам забава!

Шляхами баби Параски

Я хочу бути бабою Параской,
Щоб слово правди людям донести.
Я хочу нести ворогу поразку
І за собою Нацiю вести.

Я хочу прогримiть на всю країну,
Як та Параска - вiльна i мiцна.
Я хочу захищати Батькiвщину
Так само, як робила це вона.

Її правдиве i вогнене слово
Менi вказiвка, поклик до змагань.
І, як вона, до бою я готова
За Українську справедливу рань.

© Олександра Шелковенко