Олександра і її світ

« Дай мені у афедрон! »

"- В афедрон не давала ли?.. "
Елена Колядина "Цветочный крест"


Вони гуляли руїнами Херсонесу. Почали цілуватися. Крізь одяг, напружений прутень торкався розкішниці. Від цього обидвом було приємно.
- Дай мені у афедрон, - попрохав хлопець.
- Куди?!
- У афедрон... Дай туди, будь ласка.
Дівчина розсміялася.
- Ти хоч знаєш, що таке афедрон?
- Звісно! - сказав хлопець. - Це те, що поміж сідницями.
Дівчина подивилася на нього із жалем.
- Афедрон, - сказала вона, - це давньогрецький туалет. Можна дати у афедроні. Але як дати у афедрон, я собі не уявляю.
Хлопець почервонів.
- Годі, - сказала його подружка. Вони повернулися до пестощів.
- Я так хочу ввести станову жилу до твого тіла! - шепотів хлопець.
Дівчина відсунулася.
- Станова жила - це хребет, - сказала вона. - Ти хто, патологоанатом чи маркіз де Сад?
Хлопцю зовсім вже стало незручно.
- Навіщо ті екзотичні слова? - сказала дівчина. - Чому не сказати по-простому: "Хочу ввести прутень до розкішниці"?
Хлопець зітхнув. Він так хотів вразити освітою!
- Ну досить вже дурниць, - сказала дівчина. - Ходімо краще кохатися!
Вони звернули за колону.
- А ось і афедрон! - сказала дівчина. - Хочеш я тобі у ньому дам?
У кам'яній плиті було пробито круглі дірки. Плита була тепла і суха. За століття, дощі вимили її до блиску. Вона стала чистішою, ніж стіл у ресторані.
Дівчина сіла, хлопець став поруч. Знов почали цілуватися, петінґувати... Роздягатися потроху...
Скоро були зовсім голі. Стільки роботи для рук і губ!
- Будь ласка... - насмілився хлопець. - Дай мені у...
Він замовк і почервонів: ледь не сказав "у афедрон".
Дівчина зрозуміла його вагання.
Вона випустила з рота напружений прутень і сіла. Нагріта на сонці, афедронна плита трохи опалила сідниці.
- Іншим разом, - відповіла дівчина. - Коли вивчиш, як це по-українськи.
Вона усміхнулася.
- А сьогодні дам лише у розкішницю. Натомість, у афедроні.
Вона ширше розставила ноги.
Хлопець наблизився.
Прутень увійшов до розкішниці.

(c) Олександра Шелковенко