sasha_shlo | Зустріч на пляжі

Зустріч на пляжі

Чоловік наближався. Він був високий, широкоплечий. М'язи накачані. З одягу - лише плавки.
Анастасію вразили його очі. Блакитні і глибокі. А ще - чорне рівне волосся, до плечей.

Чоловік йшов прямо на Анастасію. "Не буду тікати, - подумала вона. - Може то є доля".
Незнайомець став на коліна і почав цілувати Анастасії ноги.
- Та що Ви...
Чоловік не відповів. Він обійняв Анастасію, притулився щокою до голого живота. Щока була добре виголена...
Анастасія усміхнулася. Погладила незнайомця по голові. Яке ж гарне волосся.
Чоловік торкнувся її живота губами. Почав цілувати. Міцні руки лягли на сідниці.
Чоловік поцілував перса - крізь вологу тканину бікіні.
Анастасія не заважала. Він продовжував. Які жадібні губи! Які нетерплячі. Вона розстібнула зачіпку і залишилася топлес.
Чоловік відсунувся. Він дивився на її груди. У очах був захват. "Яка ж ти гарна!" - ніби хотів сказати він.
Анастасія критично оглянула себе. Перса справді були нічого... Та що там... Справді є на що задивитися. Чоловік не зводив з них очей.
- Ходи сюди, дурнику, - сказала Анастасія. - Хочеш їх поцілувати?
Чоловік наблизив обличчя. Цілував спочатку обережно, ніби святиню. Потім розійшовся.
Анастасія заплющила очі. Кожен доторк хвилював її. Кожен збуджував. Вона відчула, що чоловік знимає з неї решту купальника. Руки були ніжні. Торкалися м'яко, але вміло. Хто б міг подумати? Він же ж такий сильний! А сильні бувають різкими.

Чоловік був інакший. Він пестив спокійно і делікатно. Але як результативно! Губи на персах, руки - поміж ногами. І це тепло... Це чудове тіло... Це чорне волосся...
Анастасія відчула, що кінчає...

Чоловік притулився спиною до скелі. Він і далі мовчав. Тільки захоплено дивився на Анастасію. Ніби вона - найгарніша жінка, що він бачив.

Анастасія поцілувала його у губи. Він відповів. Обійняв її. Як приємно відчувати його поруч. О, яке в нього тіло. Тепер вже Анастасія вкривала його поцілунками - біцепси,груди... То вона тепер стала на коліна. То вона цілувала чоловікові долоні, живіт. Під плавками проступав збуджений прутень. Анастасія випустила цього звіра на волю. Але не на довго, бо відразу ж впіймала губами за голову. Провела язиком по голівці. Чоловік застогнав від насолоди. Анастасію це підбадьорило. Вона випустила прутень, вкрила поцілунками, знов взяла до рота. Гралася, як хотіла.
Чоловік зупинив її. Ліг на спину. Анастасія сіла йому на обличчя і знов нахилилася до прутня. Тепер вони лизали одне одного, водночас. Як божевільні! Насолода лише додавала сил...

Кінчили водночас. Анастасія ковтала густу сперму... "Який цікавий смак," - думала вона. В жодного з її коханців такого не було. В них сперма була якась солона. А тут... Не знаєш, як і описати...

Потім лежали поруч, на піску. Тоді купалися. А він все мовчав. Щоб вона не казала - у відповідь лише тиша. І палкий погляд.

Анастасія помітила, що незнайомець збуджується знов.
- Тепер вже не втечеш, - сказала вона.
Лягла у прибій, розставила ноги.
- Ходи...
Він прийшов. Нові доторки, нові поцілунки... І коли вона вже була зовсім-зовсім волога, прутень розсунув губки і увійшов. Анастасія взяла чоловіка за сідницю і притягнула.
"Заходи глибше!" - подумала вона. Той не примусив на себе чекати.
Це був ураган, буря. І у тій бурі мутився розум, зникало почуття реальності... А море сипало на них свої бризки...
Оргазм був сильний. Анастасія тремтіла. Ніколи ще такого не було. Насолода сповнила її всю. Кілька секунд чарівної казки. Незрівнянного щастя....

- Я ніколи тебе не забуду! - сказала Анастасія.
Чоловік потерся щокою о її обличчя.
Вони стояли посеред пляжу і трималися за руки.

Роздався шум мотора. Чоловік підстрибнув і кинувся до лісу. Катер Українських Міліціянтів виїхав з-за мису. На палубі стояв Антон і тримав машинґвера. Пролунали постріли. Чоловік побіг швидше і зник за деревами.
- Ех, упустили! - сказав Антон. - З тобою все гаразд?
- Чом ти у нього стріляв? - спитала Анастасія. Антон був її найкращим другом, ще з дитинства.
- То є чужонаціональний елемент, - пояснив міліціянт. - Великий вождь Президент Бокотяг виселив їх у віддалені регіони. От ми з хлопцями на них і полюємо! Шкода, що цей утік. Набили б опудало і поставили б у офісі Молодіжного Альянсу Української Нації.
- Я політикою не цікавлюся, - позіхнула Анастасія.
Антон поміг їй забратися на катера щоб відвезти до міста.
- А чому ти зовсім гола? - здивувався він.

(c) Олександра Шелковенко, 8 липня 2010 року